Аміак (NH2) – безбарвний газ з їдким запахом, сильно дратує слизові оболонки.
Аміак перебуває в повітрі частіше у вигляді вуглекислих, азотисто- і азотнокислих солей. В атмосферу аміак найчастіше потрапляє з грунту, де він утворюється при гнитті азотовмісних органічних речовин, з гноєсховищ, промислових підприємств (коксопереробна промисловість, виробництво синтетичного аміаку і інші виробництва).
В атмосферному повітрі знаходиться в кількостях, що вимірюються десятими, сотими і тисячними частками міліграма на 1 м3 повітря, рідко спостерігаються великі концентрації (0,002-2,5 мг на 1 м3).
У приміщеннях для тварин, де підлогу містять в чистоті, своєчасно вивозять гній, а каналізація і вентиляція добре влаштовані і безперебійно працюють, вміст аміаку в повітрі зводиться до нуля. При недостатніх санітарно-гігієнічних заходів, як показують дослідження, в повітрі приміщень для тварин аміак може міститися в досить високих концентраціях, що досягають іноді 0,03% і вище, що значно перевищує максимально допустиму концентрацію (0,026%).
Наприклад, за даними А. М. Вільнера, вміст аміаку в стійловий період коливалося: в корівниках від 0,002 до 0,0.1%, в телятниках від 0,002 до 0,022 і в свинарниках від 0,004 до 0,035%. За нашими даними, в закритих стайнях для робочих коней вміст аміаку в нічний час досягав 0,04%, а в багатьох свинарниках концентрація аміаку коливалася від 0,0001 до 0,05%.
Джерелом аміаку в повітрі приміщень для тварин служить розкладання речовин, що містять азот (сечі, калу). Особливо багато аміаку буває в стайнях, а також в свинарниках і телятниках при відсутності або поганій роботі каналізації та вентиляції. Підвищені концентрації аміаку часто спостерігаються і в пташниках при підлоговому утриманні птиці.
При підвищеній вологості і низькій температурі аміак розчиняється в конденсаті, адсорбується стінами, предметами обладнання, а також підстилкою, а при високій температурі і зниженому атмосферному тиску відбувається зворотне виділення аміаку в повітря.
Аміак – отруйний газ. Тривале вдихання повітря, що містить незначні концентрації аміаку (0,1 мг / л), негативно впливає на здоров’я і продуктивність тварин. Після нетривалого вдихання повітря з наявністю аміаку організм звільняється від нього, перетворюючи його в сечовину. Тривале ж вдихання нетоксичних доз аміаку, якщо і не викликає безпосередньо патологічних процесів, то послаблює опірність організму до дії шкідливих факторів, готуючи грунт для різних захворювань, особливо легеневих та навіть туберкульозу.
Аміак відрізняється високою розчинністю в воді, внаслідок чого в першу чергу адсорбується слизовими оболонками носоглотки, верхніх дихальних шляхів і кон’юнктивою очей, викликаючи сильне подразнення їх. З’являється кашель, чхання, сльозотеча з подальшим запаленням слизових оболонок носа, гортані, трахеї, бронхів і кон’юнктиви очей.
При високому вмісті аміаку (1-3 мг / л) в повітрі у тварин спостерігають спазми голосової щілини, трахеальної та бронхіальної мускулатури; від набряку легенів настає параліч дихання або смерть.
При надходженні аміаку через легені в кров (альвеолярний епітелій здатний пропускати аміак) він перетворює гемоглобін еритроцитів у лужний гематин, внаслідок чого знижується кількість гемоглобіну і кількість еритроцитів – настає анемія.
За даними І. З. Замаліна, тривале вдихання повітря, що містить аміак (0,033-0,07), у корів знижується кількість гемоглобіну, лужний резерв крові, газообмін, перетравність поживних речовин (протеїну, жиру і клітковини) і падають надої. Надходження великої кількості аміаку в кров викликає сильне збудження центральної нервової системи головного, спинного і особливо довгастого мозку, судоми всього тіла, а в проміжках між ними відзначається коматозний стан, підвищення кров’яного тиску, в результаті, параліч дихального центру і смерть.
Концентрація аміаку в 0,13% об’ємних (0,01 мг / л) в дослідах Лемана діяла подразніюче на слизові оболонки. Концентрація в 0,25% (0,19 мг / л), за даними Хорвата, викликала смерть 80% морських свинок на 4-9-й день, а концентрація в 0,5% (0,38 мг / л) викликала у кроликів крововилив в трахеї і бронхах, фібринозне запалення плеври і серцевої сорочки і паренхіматозне переродження печінки і нирок.

Якість повітря корівників, телятників, стаєнь, свинарників, кошар і пташників може впливати не тільки на тварин, але і на працюючих там людей (доярок, свинарок, чабанів, конюхів і т. д.), які знаходяться в приміщеннях для тварин щодня протягом багатьох годин, виконуючи виробничі процеси по догляду, годівлі та експлуатації тварин. Тому аміак слід вважати прямим показником якості повітря, що необхідно враховувати при санітарно-гігієнічної оцінки мікроклімату.
Максимальна концентрація аміаку в повітрі приміщень для тварин допускається не вище 0,026 (1 об’ємних, або 0,02 мг / л, тобто така концентрація, яка встановлена ​​для людей.